Коли 24 лютого російські війська вторглися в Україну, Avery Dennison, її співробітники та Фонд Avery Dennison приєдналися до глобальних зусиль з надання гуманітарної допомоги українському народу. Президент Фонду Avery Dennison Алісія Прочелло нещодавно розповіла, як саме.

 

Почнемо з початку. Чому Avery Dennison і Фонд Avery Dennison були змушені реагувати на вторгнення в Україну?

Алісія Прочелло: Avery Dennison – це компанія, яка працює на основі своїх цінностей. Це те, що Стен Евері прийняв близько до серця, коли заснував компанію, і Avery використовує той самий підхід сьогодні. Один із способів вираження цих цінностей – це інвестування громад через Фонд Avery Dennison.

Фонд має довгу історію з надання допомоги в разі стихійних лих та інших гуманітарних криз, особливо в громадах, де працює Avery Dennison. Компанія має декілька співробітників в Україні, а також декілька у Росії, незважаючи на те, що там не працює.

Avery Dennison широко представлена ​​в Європі, чимало її співробітників працюють у сусідніх з Україною країнах. Це вторгнення принесло війну на їхні пороги. Тому реакція — не лише через Фонд, а й через спонтанні акти співчуття з боку співробітників, які діяли самостійно — була майже автоматичною.

Як Фонд наразі відреагував?

Перше, що ми зробили, — це заснували Український фонд допомоги у кризових ситуаціях, до якого наші співробітники можуть пожертвувати кошти через GlobalGiving, нашого партнера, що координує надання допомоги співробітникам при катастрофі. Через простий у використанні веб-сайт співробітники можуть зробити пожертву і отримувати звіти про те, як їхні пожертви використовуються для надання допомоги.

На додаток до більш ніж $35 000 в якості пожертв співробітників наразі бізнес-підрозділи Avery Dennison, що працюють в регіоні Європи, Близького Сходу та Північної Африки (EMENA), пожертвували $50 000. Ці кошти надходять неурядовим організаціям, які обслуговують постраждалі громади в Україні, та громадам інших країн, які приймають українських біженців.

 

Окрім фонду допомоги, Фонд також зробив значні пожертви кільком неурядовим організаціям, чи не так?

А. П.: Так. Невдовзі після того, як ми заснували фонд допомоги, опікуни Фонду Avery Dennison проголосували за надання пожертвувань на загальну суму $1 млн на гуманітарну допомогу, поділену між трьома неурядовими організаціями: «Карітас Україна» (через Фонд Короля Бодуена США, ЮНІСЕФ та Міжнародним медичним корпусом. Чому саме ці організації?

Наші опікуни рішуче ставилися до спрямування коштів на надання допомоги в країні, наполягали на підтримці кількох організацій, а не однієї, а також безпосередній підтримці людей в Україні та біженців у сусідніх країнах. Вони також хотіли пожертвувати всесвітньо визнаним організаціям, з якими Avery Dennison або Фонд працювали багато років.

 

Чи можете ви трохи розповісти нам, чим займається кожна організація?

А. П.: «Карітас Україна» працює в Україні майже від проголошення незалежності країни на початку 1990-х років. Вона допомагає людям, які постраждали від трагічних подій, незалежно від їхнього походження, а також надає їжу, воду, житло та гігієнічні набори по всій Україні та на її кордонах.

ЮНІСЕФ разом зі своїми партнерами працює в Україні та сусідніх країнах, щоб задовольнити зростаючу потребу в охороні здоров’я, освіті, безпечній воді та низці рятувальних товарів.

Міжнародний медичний корпус підтримує мобільні медичні служби, служби охорони психічного здоров’я та охорони здоров’я в Україні та надає інші послуги за потреби. Він направив персонал до Польщі, Румунії та Молдови, а також створив центри для забезпечення найважливіших постачань, послуг і програм на українських кордонах.

 

Окрім того, що робить Фонд, як працівники Avery Dennison реагують на кризу?

А. П.: Чимало співробітників глибоко стурбовані гуманітарною катастрофою, особливо наші команди в регіоні EMENA. Ми чуємо про багато різних зусиль співробітників, і щодня з’являється дедалі більше історій. Наприклад, співробітники виробничого заводу RBIS в Румунії, в районі, де наразі прийняли близько 400 біженців, пожертвували їжу та інші товари жінкам і дітям, які живуть у гуртожитку місцевої середньої школи. Ця команда наразі з’ясовує, які запаси найбільш терміново потрібні, щоб вони могли поставити більше.

У Люксембурзі колектив компанії Rodange зробив пожертву місцевим лікарням, які відправили медичне обладнання на польський кордон. Команда atma.io в Європі надає готівку та SIM-картки для переміщених сімей, щоб вони могли зв’язатися з близькими людьми, і створює веб-сайт, щоб об’єднати біженців, які шукають житло та роботу.

У Португалії команда працювала з нашим дистрибутором і клієнтом, щоб пожертвувати матеріали для декорування напіввантажівки, яка прямувала до Польщі, повна їжі, ліків та інших потрібних товарів, подарованих місцевими пожежниками.

Співробітники також докладають чимало зусиль, щоб допомогти самостійно, за межами зусиль Avery Dennison. Деякі приймають біженців у своїх домівках. Один із наших співробітників у Нідерландах розповів мені сьогодні, що його сім’я щойно зустріла українську родину — матір і двох її дочок, які провели 11 днів у важкій подорожі Україною, Польщею, Німеччиною та Нідерландами. У певні моменти їм доводилося ховатися. Сім’я цього працівника допомогла дітям вступити до школи, а мамі знайти роботу.

Інші співробітники їдуть до кордону, щоб перевезти українців у безпечне місце. Деякі збирають і роздають їжу та припаси.

А. П.: Одна співробітниця (я не знаю, коли вона знаходить час для сну) допомагає біженцям знайти роботу, переконала місцевий науковий музей запропонувати безкоштовний вхід для українських сімей і організувала тренінги для приймаючих сімей, як надавати емоційну підтримку біженцям.

У Німеччині троє дітей нашого колеги в неділю вранці продавали торти та вафлі перед своїм будинком і зібрали €525, які вони пожертвували на допомогу. А ще низка співробітників беруть участь у акціях протесту проти вторгнення. Тож відбулася сінергія усіляких підтримок, і я сподіваюся, що їх буде більше.

 

Що далі? Яка ваша подальша стратегія щодо допомоги під час війни?

А. П.: Як і решта світу, ми спостерігаємо, як розвиватиметься ситуація. Це не схоже на жодну іншу трагедію, на яку Фонд реагував. Це відрізняється від стихійного лиха. Це відрізняється від пандемії. Ми гаряче сподіваємося на швидке повернення до миру та припинення страждань і переміщень людей, які відбуваються.

Те, як ми зможемо допомогти в майбутньому, залежить від того, як розвиватимуться події, але я знаю: незалежно від того, що станеться, наші співробітники будуть керувати своїми цінностями та своїми серцями, як і досі. Вони завжди так роблять.