Ключові висновки:

  • 53% екологічних заяв — нечіткі або безпідставні, 40% — без доказів
  • грінвошинг можливий навіть при формально правдивих твердженнях;
  • у ЄС і Великій Британії посилюється регулювання;
  • ризикові терміни — «біорозкладний», «компостований», «екологічний»;
  • критично важливий підхід життєвого циклу продукту.

Гайд пояснює, як бізнесу формулювати чіткі, підтверджені й перевірювані екологічні заяви відповідно до нових вимог. Зі зростанням значення сталості для клієнтів і брендів посилюється і контроль з боку регуляторів.

Дослідження показує масштаб проблеми: у ЄС існує понад 230 екомаркувань і 100 «зелених» енергетичних лейблів, що створює плутанину для ринку.

Навіть правдиві заяви можуть вводити в оману, якщо вони неповні або перебільшують ефект. Тому компанії мають враховувати весь життєвий цикл продукту — від сировини до утилізації.

Окремий акцент — на прозорості ланцюгів постачання: бізнес має мати підтвердження від постачальників для всіх екологічних заяв. Нові правила ЄС (до 2026 р.) ще більше посилять вимоги до доказовості, сертифікації та вуглецевих заяв.

FESPA закликає компанії переходити від загальних «зелених» тез до чітких, підтверджених даними комунікацій. Це знижує репутаційні ризики, підвищує довіру клієнтів і відповідає новим регуляторним вимогам.